Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.
У столипінську реформу в урочищі Двірець стояло поселення з п'яти хат. Па старих
картах показано туг винокурний завод і поселення під назвою Селище. Перед війною
всіх, хто жив у Двірці, переселили в хутір Травень. Бо колективізація! Колгосп
імені І іершого Травня організувався ще в 1928 р. Головою його був Федір Вірич.