У Соболівці тепер майже немає малих дітей. Пішли з села молоді люди, здатні на
кохання, продовження роду. Споконвіків це романтичне почуття бриніло в повітрі
над чарівною річкою любові Любичем. Тепер немає в Соболівці красивих деснянських
дівчат, вони поїхали до великих міст. Не чує вже швидка Любич палких освідчень у
коханні, не вигойдує на своїх хвилях білоголових і чорнявих соболівс.ьких дітей.
Та люблять її відданою любов'ю соболівці — люди, яким судилося тут народитись,
жити, бути нещасними і щасливими, звідси відійти в інші світи…
Навесні 1920 р. селяни "виставили фронт", виступили проти радянської влади. В
обороні села взяло участь близько 300 селян, озброєних вилами, обрізами. У
відповіді) село обстріляли з гармат, атакували кіннотою, спалили. Кажуть, що
загинув кожний десятий житель села.