Родовиті Дарагани, Хованські, Алфер'єви, Половцеви жили в селі, їх ховали на
цвинтарі коло церкви. Церква була з трьома банями, з золотими маківками, покрита
залізом, пофарбованим у зелений колір. Було тут три приходи, багаті царські
позолочені ворота. Особливо гордилися церковники дзвонами, привезеними аж із
Брянська. Вони були з домі піком срібла і давали чудовий передзвін.
Саме до татарських часів належить і поширений переказ про походження назви села:
тут зупинилося сім татарських загонів, які Русь називала по-своєму — полками.
Ймовірно, що полк відповідає татарській тьмі. Отже, татар було 70 тисяч,
напевне, чоловік, а не воїнів, бо татари йшли в похід сім'ями.