Катастрофічна повінь 1845 р. негативно позначилася на економічному розвитку
майже всіх деснянських сіл. За переписом 1858 p., деснянські села за кількістю
жителів значно поступаються землеробським сухопутним селам. У нових Свиноїдах
налічувалось лише 40 дворів і 206 казенних селян.
В одному з поширених переказів розповідається, що в часи гетьмана Мазепи тут
вирубали ліси, щоб спостерігати за наближенням татар до Гоголева. Звідси і назва
— Плоске. Але в часи Мазепи татари вже не загрожували ні Плоскому, ні Гоголеву.
Плосківські ліси вирубані значно раніше, спочатку на будівельний ліс, а пізніше,
в часи Корецьких—Аксаків, на дьоготь, смолу, поташ. У річечці Смолянці часто
знаходили затонулі дубові колоди. Напевне, цей ліс сплавляли водою на лісопильні
Русанова, про які згадує Павло Алепський у 1(552 р. За іншим варіантом переказу,
в Гоголеві стояло військо, яке розчищало місцевість від лісу. Очевидно, це слід
козацького заселення Плоского.