Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше
голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся
вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою
майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин,
крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не
підемо."
Навесні 1920 р. селяни "виставили фронт", виступили проти радянської влади. В
обороні села взяло участь близько 300 селян, озброєних вилами, обрізами. У
відповіді) село обстріляли з гармат, атакували кіннотою, спалили. Кажуть, що
загинув кожний десятий житель села.