До нас, на Броварщину

 
Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію, до німців-колоністів на заробітки.



Кожна тутешня родина має свою сімейну історію. Кожний куток теж має свою окрему історію, а історія цілого броварського села — то справжній космос подій, дат людського життя, людських почуттів і людських характерів.