До нас, на Броварщину

 
Інші сільські кутки — то козацькі хутори-зимівники, що з часом злилися в одне село. Злиття це відбулося вже після козацьких воєн. Московський перепис 1666 р. фіксує в селі 17 дворів, які платять податки. Козацькі двори до цього перепису не входять.



В основі назви села корінь "треба", слово, що означає місце або обряд релігійного язичницького культу. Про це смутно згадується в деяких місцевих переказах: "Там водились олені. Один мисливець попав у требуха. Звідси й назва місця — Требухи." В іншому переказі згадується "бійня кочівників", яка була тут, і церква з півмісяцем замість хреста, збудована "якимосі. татарином". Язичницьку основу має і переказ про перемогу якогось требухівського борця над заїжджим. Ці переказі і засвідчують сліди язичницького скіфського культу.