В основі назви села корінь "треба", слово, що означає місце або обряд
релігійного язичницького культу. Про це смутно згадується в деяких місцевих
переказах: "Там водились олені. Один мисливець попав у требуха. Звідси й назва
місця — Требухи." В іншому переказі згадується "бійня кочівників", яка була тут,
і церква з півмісяцем замість хреста, збудована "якимосі. татарином". Язичницьку
основу має і переказ про перемогу якогось требухівського борця над заїжджим. Ці
переказі і засвідчують сліди язичницького скіфського культу.
У радянські часи хутір належав то Броварській, то Красилівській сільрадам.
Втрачено одвічний зв'язок зазимських земель. Колись у хуторі був клуб, магазин,
свій храм. Тепер лише свої могили і 186 жителів.