Як монастирське, село не брало активної участі в козацьких війнах. Не було воно
залежним ні від Вишневенького, ні від Аксака. Частково належало до
борис.пільських володінь Даниловича. В ці часи і сформувалися давні требухівські
роди — Оксюти, Бабичі, Грінченки, Калепченки, Соми, Осначі, Криськи, Харченки,
Овдієнки, Борисенки, Нестеренки, Кривенки, Корпїйки, Шуляки, Білоуси, Куці.
Монастирські майстрові люди, заможні виборні козаки, козаки-підпомічники,
голодна голота. Так, козак Глущенко, потомок Сергія Глуховського, згадуєтсья в
скарзі до гетьмана Данила Апостола.
Жива народна пам'ять породила багато переказів про назву села. Давній переказ
розповідає про селище Старосвітське на тій же віковій Дуковій дорозі біля озера.
Ближній ліс називається Оберов. Це сліди хозарського часу, хозарської навали,
сліди поселення, яке було знищене хозарами-обрами. А коли люди знову поселилися
біля Лядського озера, то знищене 300 років тому поселення для цих нових людей
було вже Старим Світом, старим часом, а озеро Старосвітським. І це не є
неймовірним, адже в околицях села знайдено свідчення більш раннього часу —
платинову монету римських часів Елія Вера. Це часи Юлія Цезаря.