Родовиті Дарагани, Хованські, Алфер'єви, Половцеви жили в селі, їх ховали на
цвинтарі коло церкви. Церква була з трьома банями, з золотими маківками, покрита
залізом, пофарбованим у зелений колір. Було тут три приходи, багаті царські
позолочені ворота. Особливо гордилися церковники дзвонами, привезеними аж із
Брянська. Вони були з домі піком срібла і давали чудовий передзвін.
Катастрофічна повінь 1845 р. негативно позначилася на економічному розвитку
майже всіх деснянських сіл. За переписом 1858 p., деснянські села за кількістю
жителів значно поступаються землеробським сухопутним селам. У нових Свиноїдах
налічувалось лише 40 дворів і 206 казенних селян.