До нас, на Броварщину

 
заготовляли стоги сухого очерету, що дає яскраве світло-вогонь. У сусідній Ядлівці на могилі стояв козак з віхою, яка при появі татар опускалась. Щось аналогічне було і в Плоскому.



Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію, до німців-колоністів на заробітки.