Навіть населення Києва після тієї повені зменшилося з 50 тис. чоловік (1845 р.)
до 42 тис. чоловік (1850 p.). Та с.ело все ж відродилося і перед революцією
налічувало майже 200 дворів. 'Ганські мали володіння і в Жердові. Саме чуди
найчастіше переселялись жителі Свиноїд. Цей процес відбувався і в радянські
часи, коли на суходіл, у жердівську комуну переселилося багато свиноїдців.
Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.