У переказі розповідається: "Не було товариств, а були цехи з отаманами. В
отамана був сундук з грошима. Був молодий (до 40 років) і старий цех. В храм
варили мед і продавали на вигонах. Похорон робив цех".5
За чиїмось диявольським задумом у шестидесяті роки 20 ст. цвинтар спотворено
траншеями, і останки князів, генералів, панів, козаків та селян викинуто на
сміття. І так було не тільки в Семиполках. На місці некрополів будувати
господарські будівлі. Може, хоч наші розумніші потомки поставлять на місці
200-літнього цвинтаря пам'ятний хрест?