Катастрофічна повінь 1845 р. негативно позначилася на економічному розвитку
майже всіх деснянських сіл. За переписом 1858 p., деснянські села за кількістю
жителів значно поступаються землеробським сухопутним селам. У нових Свиноїдах
налічувалось лише 40 дворів і 206 казенних селян.
У посаді довкола гори місцеві жителі возили возами людські кості. Поховання були
сімейні, по 5—6 чоловік, дитячі й дорослі, без домовин, загорнуті в якісь
тканини. Це сліди якоїсь катастрофи, можливо середньовічного мору в
післятатарські часи, судячи з нетрадиційності поховання в середині культурного
шару. Чи то сліди якоїсь із татарських навал?