Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.
Сьогодні місце давнього поселення виділяється на полі чорним грунтом культурного
шару, де можна знайти рештки характерної чорної кераміки. Очевидно,
землеробський характер поселення є свідченням заснування його нащадками
полянсько-тринільського населення з Подесення.