Монастирські селяни трсбухівської вотчини платили хлібний податок за землю, за
пасовиська, за вінчання в церкві, за переїзд через монастирські річки, за помол
у млині. А ще платили подушну подать і подать державі па утримання війська. Та
загалом монастирські повинності не були дуже обтяжливі, і село росло й
розвивалось. У 1737 р. тут було 77 монастирських дворів і 20 козацьких, 799 душ
населення.1"
Культ скіфського оленя, "бійня"-капигце, мисливці-жерці, які за требухою
жертовного оленя віщують майбутнє, язичницька церква з півмісяцем, яка
провалилася під землю, і стало там озеро Горочани. Найбільш легендарне місце в
Требухові — це Горочани. Точний опис урочища Горочани подається в давньому
переказі: "Було поле, посеред поля — озеро, а на ньому острів. Там поселився
чоловік, і звали його Требушок."