А ще тут працювало торфпідприємство. Але трубежанський сірий торф — молодий і за
якістю поступається рожнівс.ькому. Жителі села до останнього часу берегли
традиції ткацтва місцевих килимів-гобеленів, доріжок, накидок, скатертин.
Перша письмова згадка про Світильне відома від 1362 р. Коли всі землі від Десни
до Трубежа, від Рожнів до Світильного переходять у- власність князя Юрія
Івановича Половця.1 Після татарської навали не пройшло і ста років, як Світильне
піднялося з руїн. Місцеве населення врятувалося в трубізьких болотах і лісах.