До нас, на Броварщину

 
Світильнівське городище було засновано на відносно високому березі, який місцеві жителі називають ще Горою. Саме слово "городище" означає поселення на горі, а град загороджене, укріплене місце.



Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію, до німців-колоністів на заробітки.