В основі назви села корінь "треба", слово, що означає місце або обряд
релігійного язичницького культу. Про це смутно згадується в деяких місцевих
переказах: "Там водились олені. Один мисливець попав у требуха. Звідси й назва
місця — Требухи." В іншому переказі згадується "бійня кочівників", яка була тут,
і церква з півмісяцем замість хреста, збудована "якимосі. татарином". Язичницьку
основу має і переказ про перемогу якогось требухівського борця над заїжджим. Ці
переказі і засвідчують сліди язичницького скіфського культу.
Наші невеликі села часто називають хуторами, бо вони таки були колись хуторами.
Та офіційний їхній статує — село. Переможець — село однієї вулиці. Його назва
походить від назви однойменного колгоспу. В радянські часи створювалася нова
географія, давні назви сіл замінювались назвами колгоспів. Людей привчали до
всіляких жовтнів, травнів, куйбишевих, леніних, Сталіних. Районні газети рябіли
цими назвами, а не традиційними назвами сіл. Великі села зберегли свої вікові
імена, а малі їх втратили.