До нас, на Броварщину

 
У голодомор загинуло 86 соболівців. Це слабші. Решта пухли, голодували, але вижили. Та той страшний голод залишив слід на все їхнє життя. Під час війни загинуло ще 38 жителів Соболівки. За 11 років першої і другої світової та громадянської воєн село втратило менше своїх людей, ніж за 5 голодних місяців 1933 р. Село стало хутором. Голодомор був страшніший за найстрашнішу війну. Соболівка — поки що єдине село району, де з ініціативи місцевих жителів встановлено, пам'ятник невинним жертвам штучного голодомору. Велика заслуга в цьому Василя Онопрієнка.



Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію, до німців-колоністів на заробітки.