У столипінську реформу в урочищі Двірець стояло поселення з п'яти хат. Па старих
картах показано туг винокурний завод і поселення під назвою Селище. Перед війною
всіх, хто жив у Двірці, переселили в хутір Травень. Бо колективізація! Колгосп
імені І іершого Травня організувався ще в 1928 р. Головою його був Федір Вірич.
Як монастирське, село не брало активної участі в козацьких війнах. Не було воно
залежним ні від Вишневенького, ні від Аксака. Частково належало до
борис.пільських володінь Даниловича. В ці часи і сформувалися давні требухівські
роди — Оксюти, Бабичі, Грінченки, Калепченки, Соми, Осначі, Криськи, Харченки,
Овдієнки, Борисенки, Нестеренки, Кривенки, Корпїйки, Шуляки, Білоуси, Куці.
Монастирські майстрові люди, заможні виборні козаки, козаки-підпомічники,
голодна голота. Так, козак Глущенко, потомок Сергія Глуховського, згадуєтсья в
скарзі до гетьмана Данила Апостола.