Перша письмова згадка про Світильне відома від 1362 р. Коли всі землі від Десни
до Трубежа, від Рожнів до Світильного переходять у- власність князя Юрія
Івановича Половця.1 Після татарської навали не пройшло і ста років, як Світильне
піднялося з руїн. Місцеве населення врятувалося в трубізьких болотах і лісах.
Хоч постійного хутора тут і не було, але в цій місцевості добре збережено
пам'ять про Шевченкову Катерину. Місцеві жителі стверджують, що саме біля святої
кринички вона відпочивала. Чи не в місцевому шинку купила вона медяник? Ліс,
хата лісника, свята криничка, неподалік Глибока долина… Димерський переказ про
хлопчика на постоялому дворі… Чи не в цих краях сталася трагедія Шевченкової
героїні?