До нас, на Броварщину

 
Стратегічне будівництво першо­класної трансєвропейської дороги від Балтики до Чорного моря активізу­валося після поразки Російської імперії в Кримській війні. Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при будівництві мав сторожку і в ній жив.



У околицях хутора привертає увагу Випіепська дорога, що пролягла давно в напрямі Димерки, на Старий шлях, повз озерце Л узки. Випіепська дорога — залишок древньої дороги, що йшла* по вершинах, підвищених місцях від київських переправ. Можливо, це історичний напрям Басанської дороги, Бакаївського шляху. Серед інших топонімів — Половкове озеро, Зайцева долина, Кумині долини, Дюлюрків ліс.