До нас, на Броварщину

 
Назва Сотницького хутора зберігалася за селом ще в довоєнні і післявоєнні роки. Аж у часи Брежнєва її замінено назвою колгоспу — "Переможець". Так стали писати в документах і на топографічних картах. Навіть спомин про сотника комусь не давав спокою, от і стерли "націоналістичні", "хуторянські" назви з географічної карти.



У переказі розповідається: "Не було товариств, а були цехи з отаманами. В отамана був сундук з грошима. Був молодий (до 40 років) і старий цех. В храм варили мед і продавали на вигонах. Похорон робив цех".5