Стратегічне будівництво першокласної трансєвропейської дороги від Балтики до
Чорного моря активізувалося після поразки Російської імперії в Кримській війні.
Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і
червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові
плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві
жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось
Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при
будівництві мав сторожку і в ній жив.
В одному з переказів стверджується, що село виникло на місці старого спаленого
поселення Вольниця (Горочани), де і досі трапляється стара цегла, численне
череп'я (розкопки в Горочанах велися в 1957 р.). Цей град в урочищі Горочани міг
мати назву Вольниця. Урочище Вольниця є і в Русаиові. Чи нема тут зв'язку з
кияжицько-русанівськими Солов'ями?