До нас, на Броварщину

 
Як видно з переказу, Боннський мав дворових людей, семипільців, очевидно, людей з давнього поселення над Лядським озером. Між: місцевими людьми і осідлими козаками були якісь незгоди, "лайки". Можливо, традиційні земельні суперечки. Відносини козаків з польським паном теж були непрості. Боннський чимось схожий із Чагашнським, який відібрав хутір у Богдана Хмельницького, забив до смерті його малолітнього сина, забрав худобу, збіжжя.



Броварщина — давній рибаль­ський край. Колись тут було море риби, а зараз уже немає. Соболівські околиці були багаті на рибні озера і річки. Ще в 1831 р. О. Шафонський писав, що Дніпро і Десна за рибними запасами не поступаються Волзі й Уралу, "а навесні й осетра доволі!"1 Час, коли жив легендарний Соболь, точно встановити неможливо, але це ім'я свідчить про його с.іверське походження. Соболь — досить поширена в районі власна назва — дід Соболь з Пухівки, гоголівський сотник Соболь, урочище Соболева гора, димерська вулиця Соболівка. Серед Київських жителів 20-х рр. 17 ст. згадується Спиридон Соболь — слуга митрополита Петра Могили, відомий друкар Печерс.ької лаври. У ті часи Соболівка належала до лаврських земель.2