Як монастирське, село не брало активної участі в козацьких війнах. Не було воно
залежним ні від Вишневенького, ні від Аксака. Частково належало до
борис.пільських володінь Даниловича. В ці часи і сформувалися давні требухівські
роди — Оксюти, Бабичі, Грінченки, Калепченки, Соми, Осначі, Криськи, Харченки,
Овдієнки, Борисенки, Нестеренки, Кривенки, Корпїйки, Шуляки, Білоуси, Куці.
Монастирські майстрові люди, заможні виборні козаки, козаки-підпомічники,
голодна голота. Так, козак Глущенко, потомок Сергія Глуховського, згадуєтсья в
скарзі до гетьмана Данила Апостола.
За іншим переказом, тут був церковний град Чан. Ця гіпотеза про церковне
поселення в Градчанах-Горочанах ставить село в один ряд із сусідніми
монастирськими поселеннями часів Київської Русі — Красилівкою, Броварями. Можна
здогадуватися, що це було володіння Михайлівського золотоверхого монастиря,
який у післятатарські часи повернув собі свої колишні володіння.