Перед революцією землі на правому березі Смолянки належать панам Барановс.ькому
і Мацьку. В селі було 15 млинів і 3 олійниці. У середньому на двір припадало по
3 десятини землі. Після революції земельний наділ збільшено до 5 гектарів на
двір. Такий переділ не мав принципового революційного значення, бо проблема
полягала не в кількості землі, а в ефективності її використання і збуті
продукції.
Монастирські селяни трсбухівської вотчини платили хлібний податок за землю, за
пасовиська, за вінчання в церкві, за переїзд через монастирські річки, за помол
у млині. А ще платили подушну подать і подать державі па утримання війська. Та
загалом монастирські повинності не були дуже обтяжливі, і село росло й
розвивалось. У 1737 р. тут було 77 монастирських дворів і 20 козацьких, 799 душ
населення.1"