До нас, на Броварщину

 
У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король, і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко, Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".



Після падіння Виговського його землі переходять до Києво- Печерської лаври. Мабуть, це були давні лаврські землі, можливо ще з княжих часів, бо не випадково в давнину монахи судилися з княгинею Корецькою за-ці землі. Плосківські землі належали і Фролівському монастирю. Плоске пов'язують з іменем матері Івана Мазепи, яка мала високий духовний сан.