До нас, на Броварщину

 
Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію, до німців-колоністів на заробітки.



Справжніми катастрофами-потопами були для села деснянські повені. Найбільша з них знаменита очаківська повінь 1845 р. па Десні і Дніпрі. Вода піднялася па сім метрів і зруйнувала Старе село. Вцілілі жителі переселились на лівий берег, де на найвищому місці свиноїдсько'і гряди заснували нове, село.