Стратегічне будівництво першокласної трансєвропейської дороги від Балтики до
Чорного моря активізувалося після поразки Російської імперії в Кримській війні.
Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і
червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові
плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві
жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось
Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при
будівництві мав сторожку і в ній жив.
Назва поселення чи урочища виникла раніше 1624 р. За переказом, перші поселенці
осіли в урочищі Лешків. Лівий берег Смолянки, порослий лісом, належав родині
Рожиновських, а на правому березі поселилися люди і поставили церкву. Заселення
Плоского пов'язане не з Гоголевой чи Димеркою, а з стародавнім Світильним. Воно
могло входити в систему світильнівського сповіщення про небезпеку. На
світильнівські зв'язки вказують і назви, пов'язані з назвою старосвітильнів-
ського городища, — Горовий хутір, назви вулиць Горораєвка, Горовичовка, урочище
Горові Лози, прізвища Гора, Нагорний.