У козацькі часи татарська небезпека в нашому краї не була такою вже раптовою.
Уся ця система належить до часів Чернігівсько-Переяславського князівства, а
можливо й до ранішого часу.
Родовиті Дарагани, Хованські, Алфер'єви, Половцеви жили в селі, їх ховали на
цвинтарі коло церкви. Церква була з трьома банями, з золотими маківками, покрита
залізом, пофарбованим у зелений колір. Було тут три приходи, багаті царські
позолочені ворота. Особливо гордилися церковники дзвонами, привезеними аж із
Брянська. Вони були з домі піком срібла і давали чудовий передзвін.