Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали
рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим
землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були
землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію,
до німців-колоністів на заробітки.
До початку 17 ст. ці землі належали княжицьким власникам і київським монастирям.
У 1634 р. Данилович, родовитий руський шляхтич, володар Борисполя і Одеського
замку на Волині, засновує тут поселення.'1 На місці спаленого в давнину села
Вольниця стояло дві хати і два городи. Це відродження Требухова в середні віки.
Важко знайти достеменні витоки Требухова, але зрозуміло, що виник він значно
раніше 17 ст. Адже й сусіднє сусло Дударків, яке теж належало до Остерського
повіту, відоме за письмовими джерелами від 1615 р. ("Грицько з Дударкова"). '