У столипінську реформу в урочищі Двірець стояло поселення з п'яти хат. Па старих
картах показано туг винокурний завод і поселення під назвою Селище. Перед війною
всіх, хто жив у Двірці, переселили в хутір Травень. Бо колективізація! Колгосп
імені І іершого Травня організувався ще в 1928 р. Головою його був Федір Вірич.
Мабуть, 1508 р. — час поселення в урочищі Іваничі. Зараз такого топоніма на
території села вже немає, зате збереглися схожі з ним місцеві прізвища Іваненко,
Іваницький. Після розорення Києва татарами Менглі-Гірея в 1482 р. литовці звезли
до Києва на відбудову замку до 20 тисяч людей. Очевидно, це й був час ключника
Треби. Серед втікачів і Іван, засновник Іваничів, і Сергій Глуховс.ький, і
ключник Треба. Втікачі могли бути родом із-за Дніпра, з білоруських земель.
Форма назви села Іваничі схожа на задніпровську традицію (Літковичі). Ще й
донині село Требухів виділяється специфічним своїм діалектом: "кунь", "вул",
"пул"… — це ознаки поліського північноукраїнського діалекту.