До нас, на Броварщину

 
Калин-цар — це Кадан-хан, син Удегея, кат Козельська. Татари зупинились у місцевості з древньою назвою Оболонь. Оболонь, за словником Володимира Даля, — це ближній до житла луг, околиця. Де є оболонь, там є і поселення. Оболонь заливається водою (весняне водопілля) і заростає травою. Там, за переказом, копитами татарських коней було вибито озеро, яке стали називати Татарським. Тих татарських коней була незліченна кількість. І зараз у самому центрі Семиполок є болотисте озеро Татарське, а шлях, що йшов над цим озером, став називатись Уланським. "Юли" — значить шлях. Уланській вулиці села майже 800 років, вона одна з найстаріших вулиць в Україні. "Чернігівські відомості" в 1863 р. про ці часи писали: "За переказом, татари по дорозі на Київ довго осаджували Семиполки з північного заходу. Коли в них не стало води для худоби, вони вирили водойму, утоптали копитами коней дно і наповнили її водою. Ця водойма довго служила селянам, поки її не засипали всіляким сміттям." Про давність поселення свідчать близькі урочища Селище, ІІечурине озеро, Шептаковський курган.




Саме при ній, на найвищому горбі — Михалевій горі — і було дотатарське поселення. Михаль був першим засновником поселення під горою, біля Лядського озера. Він мав спостережний пункт виглядку на горі. Під горою було ще одне озеро Печурине, а недалеко ще й озеро Курган, древні могилки. Михаль, можливо, був монахом-печурою і мав там коло лісу свою напівземлянку- печурку, скиток. ГІечура — одне з старовинних родових прізвищ, а