Справжніми катастрофами-потопами були для села деснянські повені. Найбільша з
них знаменита очаківська повінь 1845 р. на Десні і Дніпрі. Вода піднялася на сім
метрів і зруйнувала Старе село. Вцілілі жителі переселились на лівий берег, де
на найвищому місці овипоїдської гряди заснували нове село.
Перша письмова згадка про Світильне відома від 1362 р. Коли всі землі від Десни
до Трубежа, від Рожнів до Світильного переходять у- власність князя Юрія
Івановича Половця.1 Після татарської навали не пройшло і ста років, як Світильне
піднялося з руїн. Місцеве населення врятувалося в трубізьких болотах і лісах.