Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше
голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся
вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою
майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин,
крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не
підемо."
Виникли татарська версія і версія про особливу семиполківську вишивку: "сім
пілок" — сім візерунків. За іншою версією, в заплаві річечки Пилявки-ІІоловиці
можна нарахувати сім полів, підвищень- вододілів болотистої долини, на яких
розкинулось село. Це знову традиція числа сім, міста-поселення на семи горах
(Київ, Париж, Рим). Жителі деяких навколишніх сіл вимовляють нгізву села як
Симилілки.