До нас, на Броварщину

 
Село і зараз як на острові, тому жителів села називають жартома "японцями". Околиці села омивають заплавні річки — Красна Лука, Подомірна, Хмелиця. Сільські кутки — Вигін, Шлях, ГІісок, Подомірна. На схід від села урочища Горби, Хмелиця, Горохов'є, Броди, Пасіки, Великі і Малі Ольшани. На південь — Ведмедик, Осокорник. За Десною, де печище Старого села, — дуже давнє урочище Солов'ївка (ліс і річка), річка Кобилка.



В одному з поширених переказів розповідається, що в часи гетьмана Мазепи тут вирубали ліси, щоб спостерігати за наближенням татар до Гоголева. Звідси і назва — Плоске. Але в часи Мазепи татари вже не загро­жували ні Плоскому, ні Гоголеву. Плосківські ліси вирубані значно раніше, спочатку на будівельний ліс, а пізніше, в часи Корецьких—Аксаків, на дьоготь, смолу, поташ. У річечці Смолянці часто знаходили затонулі дубові колоди. Напевне, цей ліс сплавляли водою на лісопильні Русанова, про які згадує Павло Алепський у 1(552 р. За іншим варіантом переказу, в Гоголеві стояло військо, яке розчищало місцевість від лісу. Очевидно, це слід козацького заселення Плоского.