Культ скіфського оленя, "бійня"-капигце, мисливці-жерці, які за требухою
жертовного оленя віщують майбутнє, язичницька церква з півмісяцем, яка
провалилася під землю, і стало там озеро Горочани. Найбільш легендарне місце в
Требухові — це Горочани. Точний опис урочища Горочани подається в давньому
переказі: "Було поле, посеред поля — озеро, а на ньому острів. Там поселився
чоловік, і звали його Требушок."
Як монастирське, село не брало активної участі в козацьких війнах. Не було воно
залежним ні від Вишневенького, ні від Аксака. Частково належало до
борис.пільських володінь Даниловича. В ці часи і сформувалися давні требухівські
роди — Оксюти, Бабичі, Грінченки, Калепченки, Соми, Осначі, Криськи, Харченки,
Овдієнки, Борисенки, Нестеренки, Кривенки, Корпїйки, Шуляки, Білоуси, Куці.
Монастирські майстрові люди, заможні виборні козаки, козаки-підпомічники,
голодна голота. Так, козак Глущенко, потомок Сергія Глуховського, згадуєтсья в
скарзі до гетьмана Данила Апостола.