Перед революцією землі на правому березі Смолянки належать панам Барановс.ькому
і Мацьку. В селі було 15 млинів і 3 олійниці. У середньому на двір припадало по
3 десятини землі. Після революції земельний наділ збільшено до 5 гектарів на
двір. Такий переділ не мав принципового революційного значення, бо проблема
полягала не в кількості землі, а в ефективності її використання і збуті
продукції.
У посаді довкола гори місцеві жителі возили возами людські кості. Поховання були
сімейні, по 5—6 чоловік, дитячі й дорослі, без домовин, загорнуті в якісь
тканини. Це сліди якоїсь катастрофи, можливо середньовічного мору в
післятатарські часи, судячи з нетрадиційності поховання в середині культурного
шару. Чи то сліди якоїсь із татарських навал?