До нас, на Броварщину


Все, що стосується місцевості ‘Требухів’

Над Старицею-рікою

  Над Старицею-рікою   Письмові джерела засвідчують двоваріантпе давнє заселення Требухова в урочищах Горочани й Іваничі. Річка Стариця — це забута мала требухівська річка, що витікала з урочища Трепетник, текла через озеро Горочани і болото Маковій повз Сотницький хутір і впадала в річку Рудку- Красилівку. Річка Красилівка і зараз у нижній течії має назву Стариця. [...]

Княжне село на Дарниці

  Княжне село на Дарниці За своїм змістом назва села, без сумніву, походить із часів Київської Русі. Княже село на "півкнязівській" землі. Сусідство княжого села і княжого "кгрунту" не є випадковою обставиною. Як і Броварі, Княжичі стратегічно вигідо розташовані неподалік від київських переправ. Фактично це подвійне давнє поселення Броварі—Княжичі на обох берегах колишнього озера Світловщина. [...]

Велика Димерка

Давним-давно поставили люди хати в лісі при дорозі, поселилися тут, бо біля рік усе було зайняте.

Польська люстрація в описі кордону 1628 р. слободу Димерку чомусь не згадує, зате докладно описує околиці: “А звідти через Діброву, аж до великого болота Ізброд, в тім місці, де шлях, або гостинець, із Києва до села Рожни йде, то болото переходить і од того болота великого до городища Рожни”.’

Як видно з опису, стара київська дорога тут переходила через велике болото Ізброд. Ця назва збереглася в найменуванні димерського сільського кутка Збрід.

Вірування давніх слов’ян на теренах Броварщини

Основу слов’янського язичництва складали обожнення сил природи та віра в добрих та злих духів. Крім цього, на різних щаблях історії слов’яни поклонялися великій кількості божеств, які “жили” в лісах, полях та воді.

Часи Київської Русі на землях Броварщини


Київська Русь-Україна стала першою національною державою українців. На міжнародній арені Українська держава посідала одне з чільних місць. Вона підтримувала широкі економічні, політичні та культурні зв’язки з країнами як Сходу, так і Заходу.

Священний гай

Улюблена форма фольклорної поезії нашого народу – зелений гай. Найбільшого поширення вона набула в колишній сіверській землі. На Броварщині крім боровиць і дібров, росли в давнину численні гаї. І найбільше зазнали втрат саме зелені гаї.

Епоха міді-бронзи на території Броварщини

На зміну неолітичній приходить нова історична доба — мідний вік, або енеоліт (IV— III тис. до н. е.). В епоху енеоліту вперше з’явились і поширились знаряддя праці з міді, зародилася первісна металургія.