Броварський краєзнавець Дмитро Гамалій писав, що на місці хутора Залісся в сиву давнину стояло укріплення серед лісів, яке згадується в архівних документах за 1475 р. Якщо це справді так, то Залісся – одне з найдавніших поселень, що також відноситься до княжих часів. Правда й те, що ще недавно Залісся не могло бути за лісом, а було серед лісу. В середні віки ліси підступали й до Богданівки, і до Димерки. Що тут колись було? Майдан-смолокурня чи билинна застава Солов’я-розбійника?
Сучасне поселення на цьому місці виникло теж досить давно. Ще в часи кріпацтва в 1858 р. тут були 4 постоялі двори (“постоялки”) і поштова станція, проживало 32 чоловіки і 13 жінок. Чоловіче населення переважно займалося перевезенням подорожуючих по поштовій дорозі. Спочатку “вожчики” наїжджали в Україну з Московщини і стояли на “постоялках”.
Заселялося Залісся жителями Семиполок і Богданівки (Василенко, Грамак, Нежданов, Бобко, Теплюк). Очевидно, ці люди служили і раніше на поштових станціях. У 1850 р. калитянська і богданівська станції мали по 36 коней. А броварська — 45 коней. А вже в 1862 р. після будівництва Санкт-Петербурзького шосе семиполківська і заліська станції мали по 75 коней, а броварська —105. Як видно з кількості коней, рух на поштовій дорозі був досить інтенсивним. Заліська поштова станція була типовою. Наприклад, семиполківська станція мала 5 дворів і 47 чоловік.
Після відкриття шосейної дороги в 1861 р., Залісся остаточно формується як поселення при дорозі. У 1897 р. тут уже зафіксовано 20 дворів і 83 жителі. Назву поселенню дали, очевидно, жителі старого села і волосного містечка Семиполок, тієї його частини, що називається Кривий Ріг, для яких поштова станція була за лісом, за Боровицею.
Згідно з даними останнього перепису (2002 р.), в Заліссі нараховується 596 мешканців. Але сюди включено і жителів заліського лісопромислового господарства і Броварського допоміжного господарства. Тут же функціонує дільниця управління шосейних доріг.
У наш час Залісся дало назву одному з найбільших в Україні заповідних господарств — Заліському.
За матеріалами: Гузій Володимир. Золота очеретина: Броварщина. Історико-краєзнавчі нариси. – Броварі, 1997.